ПОВИЇДАТИ, аю, аєш, док.
1. перех. і без додатка. Виїсти, з'їсти все, нічого не залишаючи. Я понапікував, понаварював, а вони прийшли, повиїдали (Словник Грінченка); Лис тим часом вискочив із жита та до горняток. Повиїдав усе чисто, решту порозливав, а сам драла (Іван Франко, IV, 1950, 60).
2. перех. Пошкодити оболонку ока їдкою речовиною (у всіх або багатьох). [Івась:] Газ вашого батька повиїдав очі тисячам нещасних по той бік фронту... (Мирослав Ірчан, I, 1958, 138).