ПОВИЇЖДЖА́ТИ, аємо, аєте і ПОВИЇЗДИ́ТИ, имо, ите, док. Виїхати (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). У мене нема знайомих в Кишиневі; які були, повиїздили звідти (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 258).
ПОВИЇЖДЖА́ТИ, аємо, аєте і ПОВИЇЗДИ́ТИ, имо, ите, док. Виїхати (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). У мене нема знайомих в Кишиневі; які були, повиїздили звідти (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 258).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 652.