ПОВИКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш і розм. ПОВИКУПЛЯ́ТИ, яю, яєш і ПОВИКУПА́ТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Викупити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Син заробив грошей та повикупляв одежу, що батько в шинк поодносив (Словник Грінченка); Повелів [цар] Із своєї царської казни повикуповувати усю худобу, що позакладував Тихон (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 150).
2. рідко. Те саме, що поскуповувати. Щонайбуйніші та більш захисні полонини повикуповували [лихварі] за його [Юри] піт кривавий (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 189).