ПОВИПРЯГА́ТИ, аю, аєш, док., перех. Випрягти (коней, волів і т. ін.). Повипрягали [слуги] волів та коней із возів та маж, вантажених харчами та припасами (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 11); Повипрягали [обухівці] коні (Андрій Головко, II, 1957, 183).