ПОВИПИНА́ТИСЯ, ається, док. Випнутися (про все або багато чого-небудь; у багатьох місцях). Каміння повипиналось з неї [лежанки], неначе сухі ребра в худої шкапи (Нечуй-Левицький, II, 1956, 319); Косован так розкричався, аж сині жили повипинались у нього на шиї (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 155).