ПОВИРУ́БУВАТИ, ую, уєш і ПОВИРУБА́ТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Рубаючи, звалити з кореня на якій-небудь ділянці кущі, дерева і т. ін. скрізь або в багатьох місцях. На полі Антон повирубував.. кущі ялівнику та ліщини (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 40).
2. Рубаючи, вийняти, видобути все або багато чого-небудь. Повирубувати треба лід у тих жолобах, що в загороді попримерзали біля пригнаної до нас худоби (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 232).
3. Виготовити, рубаючи, висікти все або багато чого-небудь. Повирубати колони в камені.
4. Рубаючи, вбити, знищити всіх або багатьох. Упень повирубував [Махно] кругом Гуляй-Поля колоністів (Олесь Гончар, II, 1959, 332).