ПОВИ́СІ́ТИ, ишу, исиш, док. Висіти якийсь час. Нарешті Неля хапається за дашок паркана, перекидає ноги і вже висить по той бік.. Неля хвилину повисіла в повітрі. Руки починають мліти, а вона не наважується скочити додолу (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 437).