ПОВИСИХА́ТИ, ає, аємо, аєте, док.
1. Втративши
воду, вологу, зробитися сухим (про все або багато
чого-небудь). В тяжку спеку я поїхав на полювання.
Але тих боліт, де полював раніше, я не впізнав —
вони повисихали, глеювате дно лежало голе і
тріскалось (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 59);
// Випаруватися (про
все або багато чого-небудь). Усі кернички, усі річки
й потічки повисихали в полі (Лесь Мартович, Тв., 1954, 202);
Людина йде навпростець через трави, озера, в яких
повисихала вода (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 39).
2. Стати сухим, зів'янути (про всі або багато які рослини). Квіти повисихали.