Словник української мови

ПОВИТЯ́ГУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повитягувати. Хвилі хлюпали в маленьку дерев'яну пристань І пустотливо вибігали на пісок, майже дістаючи до шаланд і каюків, повитягуваних рибалками на берег (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 6);
//  у знач. прикм. Фотель був низький, з повитягуваними пружинами, і Суліман не сів, а провалився в нього (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 325).