в означеннях
Тлумачення, значення слова «повивертати»:

ПОВИВЕРТАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Вивернути (у 1 знач.) все або багато чого-небудь. Бурі не повивертали з корінням могутніх столітніх дубів (Олександр Довженко, I, 1958, 67); Земля потріскалася від засухи, повивертавши на поверхню корінці й без того ледве живих айстр (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 110);
//  безос. [Гавенда:] Схопилася страшенна буря, якої ніхто ніколи ще не бачив: повивертало столітні дуби з корінням (Карпенко-Карий, II, 1960, 43).

2. Перекинувши, зваливши все або багато чого-небудь, вилити чи висипати вміст. [Явдоха:] Мали ми з нею вже мороку: повивертала воду (Марко Кропивницький, II, 1958, 481).

3. Перевернути внутрішньою стороною назовні, навиворіт усе або багато чого-небудь. Обдивився Никодим усі кутки, повивертав кишені, — як у воду впала [шапка] (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 335);
//  Звихнути (руки, ноги). [Охрім:] Гляньте, хлопці на його закаблуки! І як він ніг не повиверта (Марко Кропивницький, I, 1958, 384).

4. розм. Виймаючи звідки-небудь, покласти, вивалити кудись усе або багато чого-небудь. Трохим.. З кишень повивертав махорку (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 88).

5. розм. Виставити наперед, випнути (боки, животи тощо). [Гострохвостий:] Ваші Кожум'яки здаються.. смердячим болотом, в котрому повивертали боки проти сонця товсті свині (Нечуй-Левицький, II, 1956, 486);  * Образно. — А кавуняччя в нього яке! Так черева проти сонця й повивертало! (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 51).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 649.

Коментарі (0)