ПОВЗДО́ВЖ, присл., у знач. прийм., рідко. Те саме, що подовж. Повздовж високої стіни Верцадло висло перед мною (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 197).
ПОВЗДО́ВЖ, присл., у знач. прийм., рідко. Те саме, що подовж. Повздовж високої стіни Верцадло висло перед мною (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 197).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 646.