в означеннях
Тлумачення, значення слова «повзун»:

ПОВЗУ́Н, а, чол.

1. Той, хто повзає. Є звірі — чудові повзуни по деревах (Микола Трублаїні, Мандр., 1938, 99)..

2. техн. Деталь механізму, яка ковзає взад і вперед по якій-небудь поверхні у прямолінійному напрямку. [Демид:] Хіба у нас плуг? Чорти батька зна що, а не плуг! Похряпаний, чепіги позв'язувані у десятьох місцях, повзун геть стерся (Марко Кропивницький, III, 1959, 166); — Пішли, пішли, — підганяв Сидоренко [Івана], — он там маслянка, бери її і лізь нагору, щось тут повзуна трохи заїдало вчора (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 32).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 647.

Коментарі (0)