ПОЗАЧЕРГО́ВО. Присл. до позачерговий. — Впускайте [людей] строго по черзі. Та ось що. Там я бачив інваліда і жінку з дитиною. Їх — позачергово (Олесь Донченко, VI, 1957, 520).
ПОЗАЧЕРГО́ВО. Присл. до позачерговий. — Впускайте [людей] строго по черзі. Та ось що. Там я бачив інваліда і жінку з дитиною. Їх — позачергово (Олесь Донченко, VI, 1957, 520).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 801.