ПОЗАКЛЯКА́ТИ, аємо, аєте, док. Заклякнути (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох). Позаклякали коні на припонах по шию у воді (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 485); Пальці позаклякали; * Образно. Коло порога, мов хмурі вартові, позаклякали тіні (Петро Колесник, Терен.., 1959, 308).