ПОЗАКО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Закотити все або багато чого-небудь. Хуторяни, жаліючи чобіт, прийшли босі, позакочувавши штани вище колін (Олесь Гончар, III, 1959, 222).
ПОЗАКО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Закотити все або багато чого-небудь. Хуторяни, жаліючи чобіт, прийшли босі, позакочувавши штани вище колін (Олесь Гончар, III, 1959, 222).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 789.