ПОЗАКРУ́ЧУВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до позакручувати. Біля дверей два здоровенні вузлища лежать, в рядна позакручувані (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 168); Ястшембський, .. з русявими завитими кучерями, з вусами, позакручуваними в кільця, не оступався од панни Броніслави ні на ступінь (Нечуй-Левицький, II, 1956, 77).
2. у знач. прикм. Який має вигляд спіралі. Дівчинка.. тягла за собою на віз кілька.. довгих лозин [винограду] з делікатним лапатим листом та позакручуваними тоненькими вусиками (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 192); Невістці Маріоли буде вже добре понад сорок, але кучері в неї ще чорні та позакручувані (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 322).