ПОЗАКРИВАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Загородити, затулити і т. ін. все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Густе гілля позвішувалось з тинів на улиці й зовсім позакривало хати (Нечуй-Левицький, II, 1956, 28); Паничі захіхікали і, щоб вдержатись, позакривали роти кулаками (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 38); Поприбираються, було [дівчата], в сукні, поодягають поверх їх керсетки, хустками позакривають на голові настобурчені «гейші» і.. ходять з кінця в кінець майдану (Степан Васильченко, I, 1959, 375).
2. Скласти, стулити все або багато чого-небудь, що
розкрите, розгорнуте. Мати позакривала віконниці,
засвітила каганець та поставила на столі (Григорій Тютюнник, Вир,
1964, 387).
♦ Позакривати роти — те саме, що Закрити рота
(рот) (усім або багатьом) (див. закривати).
3. перен. Припинити діяльність усіх або багатьох, заборонити все або багато чого-небудь. Позакривати школи.