ПОЗАМИКАТИ, аю, аєш і рідко ПОЗАМІШУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Замкнути, зачинити на замок, ключ, засув і т. ін. все або багато чого-небудь. Позамикав хазяїн замки, дав їм [наймитам] кожному по полтинику і сказав, щоб ішли собі гулять, куди хто хоче (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 404); Терентій Корнійович позамикав шухляди, погасив електрику (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 383).
2. Зачинити в приміщенні, замкнувши всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. [Монтаньяр:] Не вільно розмовляти, громадяни! Вже спати час. Позамикаю всіх (Леся Українка, II, 1951, 165).