ПОЗАПАДА́ТИСЯ, ається, док.
1. Запастися, опуститися (про все або багато чого-небудь; у багатьох місцях).
2. Те саме, що позападати 2; ввалитися. Її сині очі позападалися, її біле личко потемніло (Марко Черемшина, Тв., 1960, 211); Мама Бейбі схудла, старі щоки позападалися (Мирослав Ірчан, II, 1958, 149).
3. Те саме, що позападати 3; провалитися. — Наведи [Саво] сорому на нас та на нашу хату, аби ми живцем у землю позападалися! (Ольга Кобилянська, II, 1956, 136); * У порівняннях. Муровані, похмурі дорфи [села]... Лежали, мовби позападавшись в землю, відгородившись один від одного валами крутих горбів (Олесь Гончар, III, 1959, 376).