ПОЗАПЕЧА́ТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Запечатати все або багато чого-небудь. Справник.. позапечатував [комори], і приказав голові.., щоб ніхто не розпечатав (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 141).
ПОЗАПЕЧА́ТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Запечатати все або багато чого-небудь. Справник.. позапечатував [комори], і приказав голові.., щоб ніхто не розпечатав (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 141).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 793.