ПОЗАПЛА́КУВАНИЙ, а, е. Заплаканий (про всіх або багатьох, про очі. обличчя). Так боляче дивиться було: ..дітки.. позаплакувані (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 152); Чорні кудрі позачісувані, Чорні очі позаплакувані (Павло Чубинський, V, 1874, 995); * Образно. Сумують стіни, сумують вікна позаплакувані, сумує, неначе думу думає, піч... (Нечуй-Левицький, I, 1950, 94).