ПОЗАРИВА́ТИСЯ, ається, аємося, аєтеся, док. Заритися (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). Позаривались в мул, на дні річок і боліт, жаби (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 71); Жура хотів посадовити когось з хлопців у кабіну, але ті вже повскакували в кузов і замахали звідти руками: — І не думайте! Ми позариваємось, тут солома є (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 128).