ПОЗАШТА́ТНИЙ, а, е.
1. Який не входить до
штату; який складається з осіб, що не входять до штату.
Окружний, міський, районний комітет має
позаштатних інструкторів (Статут КПРС, 1971, 22); Позаштатні
відділи, так само як і штатні, планують свою
діяльність, виходячи з загального плану роботи партійного
комітету (Комуніст України, 11, 1962, 49).
Позаштатне місто (містечко), заст. — місто, містечко,
які не мали адміністративного значення. Глиняна,
напівзанесена пісками Каховка, нічим не примітне
позаштатне містечко Таврійської губернії,
перетворювалось на час ярмарку в місто з стотисячним
населенням (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 32).
2. Не передбачений штатним розписом. Позаштатна посада.