ПОЗАТІКА́ТИ, ає, док.
1. Підмокнути (про все або багато чого-небудь). Погано стіжки складені, позатікали (Словник Грінченка).
2. Потрапити, проникнути куди-небудь (скрізь або в багатьох місцях) (про рідину). Розчином змазують поверхню виробу так, щоб він [розчин] позатікав у отвори (Столярно-будівельна справа, 1957, 52).
3. Затекти (про руки, ноги). Позатікали руки й ноги.