в означеннях
Тлумачення, значення слова «позатягати»:

ПОЗАТЯГАТИ, аю, аєш і ПОЗАТЯГУВАТИ, ую, уєш, док., перех.

1. Затягти, помістити куди-небудь усе або багато чогось, усіх або багатьох. Позатягав борони у двір.

2. Втягти в середину чого-небудь, у себе, засмоктати все або багато чогось, усіх або багатьох;
//  безос. Ринула злива.. Позамулювало луки, позатягувало копиці сіна (Костянтин Гордієнко, Цвіти.., 1951, 21).
 Животи позатягало, безос. — животи запали у всіх або багатьох. Їсти нам хочеться, — аж животи позатягало (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 50); Очі (щоки) позатягало, безос. — очі, щоки запали, ввалилися в кого-небудь. — Сам гарний: жовтий, як віск, а худий, як скіпка, ще й очі позатягало (Борис Грінченко, II, 1963, 483).

3. у сполуч. з сл. люльки, цигарки і т. ін. Закурити люльки, цигарки і т. ін. (про всіх або багатьох). Парубоцтво ж, вирядившися по-свойому [по-своєму], шапки набакир, люльки позатягують, та купами ходять кругом дівчат (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 425).

4. Стягнувши краї, кінці чого-небудь, з'єднати їх, ліквідувати в багатьох місцях дірки, отвори і т. ін. — Ну й чоботи... чисто потрухли.. Позатягав, як умів, де більші дірки, й нічого (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 40).

5. Огорнути, оновити, заволокти чим-небудь усе або багато чогось. Стояла осінь. Що може бути кращого за цю пору в Карпатах, як ще тумани не позатягували гори (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 61);
//  безос. Оксен.. врізав такого гопака, що позатягало пилюкою вікна і лампа жевріла, як би десь на токовищі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 208);
//  розм. Напнути, натягти все або багато чогось на всіх або багатьох. — Позатягайте коням торби на голови, щоби не ірзали [не крутилися] (Іван Франко, VIII, 1952, 305).

6. розм. Затримати надовго хід, здійснення чого-небудь (про всіх або багатьох). Багато селян позатягало позички в рустикальнім банку (Іван Франко, VII, 1951, 297).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 800.

Коментарі (0)