ПОЗАВОДИТИ, джу, диш, док., перех.
1. Завести, привести або відвести куди-небудь усіх або багатьох. Хазяїни позаводять гостей за стіл, понаставляють напитків, наїдків (Панас Мирний, II, 1954, 254); Сини позаводять коней у ліс (Словник Грінченка).
2. розм. Збудувати, відкрити, заснувати багато
закладів, установ, підприємств і т. ін. При земських
школах позаводить Книгарні треба хоч малі (Панас Мирний,
V, 1955, 289); — Ось вони позаводили шинків без ліку,
стали ошукувати вас усілякими способами (Іван Франко, I,
1955, 125);
// Придбати, дістати що-небудь потрібне
для господарства, для життя і т. ін. Тут саме знадвору
забрехала собака. — О, та ви, мабуть, справді боїтесь,
що собачню позаводили, — жартує становий (Панас Мирний,
II, 1954, 265);
// Знайти собі друзів, знайомих і т. ін.
Позаводив [Лук'ян] собі коханок... (Олесь Гончар, Таврія,
1952, 38);
// Налагодити, зав'язати з багатьма
(знайомства, дружбу і т. ін.). Уже все за себе розплескала
[Христя], позаводила зводні якісь (Панас Мирний, III, 1954,
359); — Тіточка хитрі.. Заздалегідь привезли своїх
панен [панночок] у Наше [назва міста], щоб протягом
посту позаводили знайомства (Ірина Вільде, Сестри.., 1958,
458).
3. Запровадити, ввести, встановити; зробити звичайними чи обов'язковими для всіх або багатьох (закони, порядки, звичаї і т. ін.). — Дехто з хазяїнів помер, другі — недоїмки по збору позаводили... (Панас Мирний, III, 1954, 49); Він їхав,.. і снував нові плани, як би позаводити тут [в селі] нові цорядки (Іван Франко, VIII, 1952, 93).
4. Почати, затіяти що-небудь (про всіх або багатьох). Позаводити ігри.
5. Почати вести (альбоми, щоденники і т. ін.). Позаводити щоденники.
6. Привести в дію (механізми, мотори і т. ін.). Позаводити мотори.