ПОЗАВО́ЗИТИ, ожу, озиш, док., перех.
1. Завезти
всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь далеко
або не туди, куди потрібно;
// Забрати з собою все
або багато чого-небудь, виїхавши кудись. Позичиш
кому грошей, чи й так чого попросе [попросить],
а тоді й поїде і не віддасть. Отак чимало вже нашого
позавозили (Словник Грінченка).
2. Доставити, привезти куди-небудь усе або багато чогось, усіх або багатьох. Як станем їхати в город, то й почнуть баби: завези моїй дочці сорочку! завези моєму синові чоботи! та як почнеш завозити та й прогаєшся, поки всім позавозиш (Словник Грінченка).