ПОЗБА́ВЛЕ́НЕЦЬ, нця, чол. У Радянському Союзі до прийняття Конституції 1936 р. — людина, позбавлена виборчих та інших громадянських прав у зв'язку з належністю до експлуататорського класу.
ПОЗБА́ВЛЕ́НЕЦЬ, нця, чол. У Радянському Союзі до прийняття Конституції 1936 р. — людина, позбавлена виборчих та інших громадянських прав у зв'язку з належністю до експлуататорського класу.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 803.