в означеннях
Тлумачення, значення слова «позбавлений»:

ПОЗБА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позбавити. Справді, єдиній дочці такого батька, рано позбавленій материнського впливу, даремно було б доводити, що її «принципи» утопічні і не годяться в наші обставини (Леся Українка, III, 1952, 686); В'ялий, мов риба, позбавлена води, Сергій ішов з дому і такий самий і повертався (Григорій Епік, Тв., 1958, 241); Не існує гіршої муки для митця, ніж бути позбавленим змоги творити прекрасне... для щастя людей... (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 112);
//  Який не має чого-небудь. Та що вона знає? Може, це лише домисли, позбавлені фактичної основи? (Іван Франко, VI, 1951, 256); Класові жаргони позбавлені будь-якої мовної самостійності (Нариси з діалектології української мови, 1955, 4).
 Не позбавлений чого — який має, якому властиве що-небудь. Писарша тепер вбралась в нову шерстяну зелену сукню, ще й почепила на шию шість разків доброго товстого намиста.. Кольори були різкі, але не позбавлені ефекту (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 65); Дорошеві зробилося досадно, бо він спіймав себе на тому, що не позбавлений себелюбства (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 162); Позбавлений права громадянства див. громадянство.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 803.

Коментарі (0)