в означеннях
Тлумачення, значення слова «позбивати»:

ПОЗБИВАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Збити ударом, поштовхом, змусити впасти всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь, у багатьох місцях. — Тоді я як телепну одного [чорта] по рогах! роги й поспадали. Я вперіщила по рогах і другого, і тому позбивала роги (Нечуй-Левицький, I, 1956, 591); Що град листя позбивав, то Кох думає, що то курка поїла (Леся Українка, V, 1956, 9); — Якісь кінні за нами гналися.. Ми їх з коней позбивали, вони й відстали, — закінчив він насмішкувато (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 529); — Зараз саме час. позбивати бур'ян, що наріс попід деревами (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 41); На подвір'ї стояла чиясь стара бочка, я позбивав обручі і вийняв дві клепки (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 14).
 Позбивати з ніг — те саме, що Збити з ніг (усіх або багатьох) (див. збивати). — На сміх мене, на глум... Не діждетесь! Щоб вам чарка ота в горлянку не полізла, та щоб вона вам розум затуманила, щоб вона вас, окаянних, з ніг позбивала! (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 91).

2. перен. Змусити всіх або багатьох відмовитися від певного напряму думок, переконань, від здійснення чого-небудь.

3. Ударом, тертям стерти все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях;
//  Стоптуючи, зіпсувати (підошви, підбори, взагалі взуття). [Орина:] Краще не ходіть до нашого двору, щоб бува підківок не позбивали (Вадим Собко, П'єси, 1958, 19);
//  Ударяючи або тручи об що-небудь, ушкодити, зранити (руки, ноги, шкіру на тілі і т. ін.). Сонце пече її..; білі ноги на каміння позбивала..; йде [Хима], ні на що не вважає (Марко Вовчок, I, 1955, 52); На бруку він позбивав нігті, ноги стали чорними від запеченої крові, змішаної з піском (Петро Колесник, Терен.., 1959, 377).

4. Виготовити все або багато чого-небудь з окремих частин, з'єднавши їх в одно ціле. Позбивати ящики з дощок.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 804.

Коментарі (0)