ПОЗЦІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Зціпити (зуби, уста, кулаки і т. ін.). Позціплювали зуби та й лежать як неживі (Словник Грінченка).
ПОЗЦІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Зціпити (зуби, уста, кулаки і т. ін.). Позціплювали зуби та й лежать як неживі (Словник Грінченка).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 829.