в означеннях
Тлумачення, значення слова «поздоровкатися»:

ПОЗДОРОВКАТИСЯ, аюся, аєшся, з ким і без додатка, розм. до кого. Док. до здоровкатися. Прийшов [парубок] у хату, з усіма поздоровкався (Українські народні казки, легенди.., 1957, 76); Генерал перш усього підійшов до них [москалів], поздоровкався (Панас Мирний, I, 1949, 190); [Жінка:] Хоч би поздоровкався [Хома] до людей (Степан Васильченко, III, 1960, 104); Матюха поздоровкався за руку з обома жінками (Андрій Головко, II, 1957, 141); [Марина:] Еге, я як почула, на коня — і туди. Дивлюсь — Очерет мов хмара, ледве поздоровкався зі мною (Олександр Корнійчук, II, 1955, 77);
//  з чим. перен. Несподівано наштовхнутися на що-небудь. Всмак погомонівши з дядьком, сторч головою лечу до хатини. В клуні я мало не поздоровкався з стовпом і, розпашілий, зупиняюсь на порозі (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 85);
//  без додатка, розм. Побажати здоров'я, п'ючи горілку, вино і т. ін. Отець Степан налив чарку, поздоровкався й випив до Балабухи, а потім подав чарку Балабусі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 22).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 810.

Коментарі (0)