Словник української мови

ПОЗДОРО́ВИТИ див. поздоровляти.

ПОЗДОРОВИ́ТИ, влю, виш; мн. поздоровлять; док., перех., діал.

1. Дати здоров'я. — Ой, нема такого вина на світі, щоби так поздоровило чоловіка, ек цеса [як оця] жентичка, — каже ватаг (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 102).

2. Привітати кого-небудь, передати вітання комусь. Сивого В. І. поздорови від мене та нагадай про поличчя (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 128).