в означеннях
Тлумачення, значення слова «поздирати»:

ПОЗДИРА́ТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Зідрати, зняти верхній шар чого-небудь у багатьох місцях. Чайник був давно вичищений. Рубін поздирав долотом увесь накип всередині (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 28).

2. Відідрати, відірвати прибите, приклеєне, прикріплене і т. ін. (все або багато чого-небудь, у багатьох місцях). — Чому ж ти не скинув [сорочку]?.. Воно ж попристає, поприсихає, поздираєш, ятритиметься... гірше буде! (Панас Мирний, II, 1954, 214); Стіл, за яким сидів Гнат, був реквізований у попа. Зелене сукно із нього поздирали, і Гнат наказав сільрадівському конюхові Кузьмі його спалити (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 64);
//  Зірвати, зняти повішене, одягнене, взуте і т. ін. (все або багато чого-небудь). Зі злости [злості] велів [Мошко] з мене поздирати чоботи й рубаттє [лахміття], що я мав на собі (Іван Франко, II, 1950, 351); Зухвалий Іцик звичайнісіньким дрючком упорався з п'ятьма гусарами, поздирав з них шаблі (Яків Качура, II, 1958, 479).

3. розм. Взяти насильно, проти волі й бажання кого-небудь усе або багато чогось. Панство гуляло, їло, співало — Праця гірка мужикова, А за оренду з нас поздирало Свиту й останню корову (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 287); — Уже, здається, що у кого й було, то все поздирали [збирачі подушного]. Доки вже вони будуть і драти? (Панас Мирний, III, 1954, 13).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 809.

Коментарі (0)