ПОЗЕЛЕНІТИ, ію, ієш.
1. тільки 3 ос. Док. до
зеленіти 1. Його очі позеленіли й засвітилися (Ольга Кобилянська, II,
1956, 148); Зібрані бульби слід на 10 днів розстелити
під навісами з тим, щоб бульби позеленіли, від цього
підвищуються їх насінні якості (Хлібороб України, 3,
1966, 23); Під ним [місточком] ще не висохли весняні
калюжі — аж зацвіли, позеленіли (Панас Мирний, I, 1949,
126); Солом'яний дах позеленів від їдкого моху (Олександр Копиленко,
Вибр., 1948, 205).
♦ В очах позеленіло див. око 1.
2. розм. Док. до зеленіти 3. Змінитися на обличчі. — Потім наш хутір спалили... матір теж... Як приїхав на пожарище батько, позеленів, заскреготав зубами і знову кудись-то майнув (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 18); Геть позеленіли [діти] вже, пообпухали, їсти, мабуть, дуже хочуть (Іван Микитенко, II, 1957, 316).