ПОЗГОРТА́ТИ, аю, аєш і рідко ПОЗГО́РТУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Згорнути, скласти все або багато
чого-небудь. Позгортай одежу та поховай у скриню
(Словник Грінченка);
// Зігнувши, вигнувши і т. ін. якимсь
чином, надати певного положення (рукам, пальцям
і т. ін.) (про всіх або багатьох). Молодиці
позгортували руки та важко зітхали (Нечуй-Левицький, II, 1956,
330).
♦ Позгортати руки — те саме, що Згорнути руки
(про всіх або багатьох) (див. рука). — А чого це ви
поставали та руки позгортали..? (Нечуй-Левицький, II, 1956,
265).
2. Згрібаючи, зібрати в одне місце все або багато чого-небудь. Позгортати сміття докупи.
3. Згрібаючи, прибрати, скинути звідкись усе або багато чого-небудь. * Образно. Я для нього білі цвіти збирала-плекала, оце ж мої пелюсточки вода позгортала (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 117).