в означеннях
Тлумачення, значення слова «пожадливість»:

ПОЖА́ДЛИВІСТЬ, вості, жін. Властивість за значенням пожадливий. Пожадливість до знання; Земле-землице,.. ми, в пожадливості своїй, хочемо узяти від тебе побільше (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 28); І. знов задумався Сагайдачний, дивуючись, як поєднується в одній особі така пожадливість з високими культурними потребами (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 130).
З пожадливістю: а) з напруженою увагою, з інтересом (читати, слухати і т. ін.). Орися звеліла принести його [папірець] їй й з пожадливістю почала читати (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 84); З пожадливістю перечитував [Василь] сторінки, де йшлося про колгоспні новини (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 94); б) з ненаситністю (їсти, пити, брати собі що-небудь і т. ін.). Олесь глянув на індійця. Той уже доїв коржа і з пожадливістю голодної людини висипав з долоні в рот останні крихти (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 66); В революцію вже не треба було платити за ліс, і він [Січкар] валив його зі всією нещадністю і пожадливістю лісового хижака (Михайло Стельмах, II, 1962, 35).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 768.

Коментарі (0)