в означеннях
Тлумачення, значення слова «пожалування»:

ПОЖА́ЛУВАННЯ, я, сер.

1. заст. Дія за значенням пожалувати 4. Старшина й шляхта наполегливо домагались від царського уряду не тільки пожалування маєтків і кріпаків, а й зрівняння в правах з російським дворянством (Український історичний журнал, 1, 1960, 114).

2. іст. Приношення, пожертвування на користь кого-, чого-небудь. За сприяння духовенству, за багаті пожалування вона [церква] ладна була всіляко його [Хлодвіга] вихваляти і допомагати йому тримати в покорі народ (Історія середніх віків, 1955, 24);
//  Подарунок, винагорода за послуги; жалування. [Ульріка:] То рицар Ольбрахт з Вільни, що привіз Пожалування пану воєводі (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 172); Бразд повернувся, і, як говорили люди, з великою данню. Цілий міх привіз із собою, але крім того ще й княжу печать, пожалування (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 13).

3. діал. Співчуття, жаль. Вона все ж таки була.. дівчина гідна пожалування. Яке її життя?.. її мати — стара жінка... браття живуть кожний для себе (Ольга Кобилянська, III, 1956, 133).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 769.

Коментарі (0)