в означеннях
Тлумачення, значення слова «пожарний»:

ПОЖА́РНИЙ, а, е.

1. Прикм. до пожар;
//  Признач. для гасіння пожежі. Траншеї заливало водою. Піхота вичерпувала її відрами, а мудриголови-мшометники притягли собі звідкись невеликий пожарний насос і викачували воду механічним способом (Олесь Гончар, III, 1959, 193).

2. у знач. ім. пожарний, ного. чол. Те саме, що пожарник. [Орест:] Підлітком я мав звичай.. бігати на пожар і там орудувати укупі з пожарними, лізучи у найбільший вогонь (Леся Українка, II, 1951, 28).

3. у знач. ім. пожарна, ної, жін., розм. Пожежна команда. Коли це де не взялася пожарна з того і з другого боку улиці і ну з двох труб кропити людей (Панас Мирний, III, 1954, 287).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 770.

Коментарі (0)