ПОЖБУРНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до пожбурити. Він пожбурнув ціпком у корову. що паслась на межі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 99).
ПОЖБУРНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до пожбурити. Він пожбурнув ціпком у корову. що паслась на межі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 99).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 771.