ПОЖЕМЧУЖИ́ТИ, жу, жиш. док., перех., рідко. Покрити жемчугом, перлами. Я б твої крила позолотила, Я б твоє пір'я пожемчужила (Народна лірика, 1956, 282).
ПОЖЕМЧУЖИ́ТИ, жу, жиш. док., перех., рідко. Покрити жемчугом, перлами. Я б твої крила позолотила, Я б твоє пір'я пожемчужила (Народна лірика, 1956, 282).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 773.