в означеннях
Тлумачення, значення слова «пожежний»:

ПОЖЕ́ЖНИЙ, а, е.

1. Прикм. до пожежа. Вживання гасових ламп серед сухої пряжі та клоччя було заборонене через пожежну небезпеку (Юрій Смолич, II, 1958, 28);
//  Призначений для повідомлення про пожежу. Владно вдарив на сполох мідний пожежний дзвін (Олесь Гончар Тронка, 1963, 207);
//  Призначений для гасіння пожежі. Пожежні Розсохлися бочки (Степан Олійник, Вибр., 1959, 212); Пожежна команда;
//  У якому зберігається знаряддя, признач. для гасіння пожежі. По широкій улиці і повз пожежний сарай за вигоном.. сунули [люди] натовпом (Андрій Головко, II, 1957, 344);
//  Призначений для спостереження за виникненням пожежі. — То на горах не поліцейські доми з пожежними каланчами (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 260); На високій пожежній вежі ходить вартовий з гвинтівкою і пильнує небо (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 306).
Пожежне депо див. депо.

2. Стос. до пожежі. Пожежу, висловлюючись пожежним терміном, локалізовано (Володимир Гжицький, Чорно озеро, 1961, 78).

3. перен. Дуже поспішний, що вимагає негайної дії.
В пожежному порядку — дуже швидко, спішно; наспіх. — В пожежному порядку вже організовано кілька ватаг (Андрій Головко, II, 1957, 562).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 772.

Коментарі (0)