ПОЖО́ГА, и, жін., діал. Пожежа. В житті у нас була тривога, По всій землі гула пожога, А він [боєць] казав нам: не журись, ми переможемо колись! (Ярослав Шпорта, Твої літа, 1950, 156).
ПОЖО́ГА, и, жін., діал. Пожежа. В житті у нас була тривога, По всій землі гула пожога, А він [боєць] казав нам: не журись, ми переможемо колись! (Ярослав Шпорта, Твої літа, 1950, 156).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 778.