в означеннях
Тлумачення, значення слова «пожовтіти»:

ПОЖОВТІ́ТИ, ію, ієш. Док. до жовтіти. Як блідную покаже осінь твар І спіла овощ пожовтіє, Він трусить яблука і сушить на узвар (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 58); Вони, [гроші].. вже вилиняли й пожовтіли, припали пилом (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 528); Хліба під сонцем пожовтіли (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 137); Пожовтіла вже трава, загубила вроду (Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 85); — Кругле рожеве личко витяглося, щоки запали, поблідли.., пожовтіли (Панас Мирний, IV, 1955, 76); Багряно кров проступає крізь бинти. Лице так страшно пожовтіло (Володимир Сосюра, II, 1958, 411); В саме серце вразила Теодосія Іванкова страта. За ці півдня Теодосій осунувся, пожовтів (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 358).
 Пожовтіти від злості (від заздрості, досади і т. ін.) — стати жовтим від роздратування, невдоволення ким-, чим-небудь. Ще більше пожовтів [Жолкевський] від злості, коли побачив по очах пані, що вона задоволена з гетьманової прикрості й козакового зухвальства (Іван Ле, Наливайко, 1957, 22).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 777.

Коментарі (0)