в означеннях
Тлумачення, значення слова «пожилець»:

ПОЖИЛЕ́ЦЬ, льця, чол.

1. Те саме, що жилець 1; мешканець. З кожного подвір'я виглядали цілими сім'ями пожильці (Олесь Гончар, III, 1959, 91); Знайоме парадне, сходи, двері з довгим списком пожильців, де проти кожного прізвища цифра — скільки йому дзвонити (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 210);
//  Той, хто наймає у кого-небудь квартиру; квартирант. — А дітей у вас, певно, з десятеро. Я не приймаю до себе на квартиру пожильців з дітьми (Нечуй-Левицький, I, 1956, 597); Обладнав [Стійвода] собі в будинку правління кімнату.. і, щоб було веселіше, взяв собі в пожильці Громського (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 389).

2. розм. Те саме, що житель. Є мало міст, що так би їх пожильці Любили, як чудовий і суворий.. Ленінград! (Максим Рильський, II, 1956, 178).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 775.

Коментарі (0)