в означеннях
Тлумачення, значення слова «поживлятися»:

ПОЖИВЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ПОЖИВИТИСЯ, живлюся, живишся; мн. поживляться; док., розм.

1. Мати з чого-небудь для себе якусь користь, вигоду; користуватися чим-небудь чужим. Біля них [рудень] росли і.. постачальники, торгівники, перекупники, дрібні урядовці — і просто обивателі, ладні поживлятися копійкою недбайливих до накопичення робітників (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 298); [Петро:] А які. то християни, що і до церкви ходять, і десять раз на день моляться, а на думці — як би.. з кого більше проценту [процента] зідрати, чужу худобу посісти, чужим добром поживитися? (Панас Мирний, V, 1955, 178);
//  Діставати для себе користь, вигоду за чужий рахунок. [Грицько:] А вам про мого [батька] й гріх би що накриво казати; здасться, ви немало й поживляєтесь від нього (Панас Мирний, V, 1955, 154); [Двірник:] Ну, що, поживився у землячка? (Марко Кропивницький, IV, 1959, 320); Думали німецькі імперіалісти.. поживитись на Україні, бо Центральна рада обіцяла дати їм за «допомогу».. мільйони пудів заліза, вугілля, марганцю та іншого добра (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 25); Різні пройдисвіти нап'яли на себе релігійну личину з єдиною метою — поживитися за рахунок довірливих богомольців (Наука і життя, 6, 1959, 50).

2. Їсти, пити що-небудь; приймати їжу, корм. Мабуть, дома нічого їсти, так біга [дівчина] по чужим людях [по чужих людях] та й наживляється (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 74); Малому все було байдуже; аби поживився, виспався і скупався, він більше не бажав (Осип Маковей, Вибр., 1954, 279); Куди горобці летять, і він [горобчик] за ними; що вони знайдуть, то і він поживиться (Леся Українка, III, 1952, 483);
//  чим. Уживати що-небудь для їжі, живлення. — Від самого города нічого не їла. Шукала, шукала у вас на полиці, та не поживилася нічим (Любов Яновська, I, 1959, 144); — Та що з того, не міг я [кіт] поживитися нею [ковбасою], бо камінь тяжкий (Іван Франко, IV, 1950, 82).

3. Живитися (у 1 знач.) якийсь час. А заробітчани раді такі! Думка: хоч тиждень усмак поживляться, попоїдять м'яса (Панас Мирний, I, 1949, 225).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 774.

Коментарі (0)