ПОЗЛОСТИ́ТИСЯ, ощуся, остишся, док. Злоститися якийсь час. — Димцьо позлоститься і перестане, я його знаю (Іван Франко, III, 1950, 279).
ПОЗЛОСТИ́ТИСЯ, ощуся, остишся, док. Злоститися якийсь час. — Димцьо позлоститься і перестане, я його знаю (Іван Франко, III, 1950, 279).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 819.