Словник української мови

ПОЗНА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позначити. Він завжди возив з собою свій задачник, де були папірцями й олівцем позначені завдання, які.. давав рішати школярам (Борис Грінченко, I, 1963, 244); — На подвір'я вступили Пакришень, Сеспель, Брачунові дядьки, комнезамівські активісти. Позначені червоними стрічками, вони тісним колом оточували зніяковілого.. молодого (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 401); Десь позначеним на картах Далекий знайдеш Мінусінський край (Іван Нехода, Сонце.., 1947, 75); Всевидяще око головуючого пана Барвінського уже фіксувало в пам'яті кожного, позначеного печаттю антихристовою (Петро Колесник, Терен.., 1959, 170); — На Лені нас розстрілюють, в Каховці нами торгують! Доки це буде? До-оки!.. — гукала жінка з парусника, що вже віддалявся за позначений бакенами фарватер (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 95); 1943—1944 роки — Це були роки, позначені подіями світового значення, — роки сталінградської епопеї, курської дуги, форсування Дніпра, визволення Прибалтики (Літературна газета, 1.II 1956, 1); Високо-високо підіймається вільним польотом рідна гірська мелодія, переплететься з зітханнями сонних уже вершин і, відбившися від далеких, ледве позначених контурами хребтів, вернеться назад (Гнат Хоткевич, II, 1966, 55); Він [Шота Руставелі] — дійсно знамення й прапор ідей та настроїв нової доби, позначеної гуманізмом (Знання та праця, 11, 1966, 6);
//  позначено, безос. присудк. сл. Перед учасниками наради висіла велика карта області, на якій було позначено пущені в цьому році станції (Василь Кучер, Засвітились вогні, 1947, 93); Перша вулиця міста Лягла на рівнині, — Добрим ділом позначено Юності путь! (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 145).