Словник української мови

ПОЗВ'ЯЗУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Зв'язати, з'єднавши докупи за допомогою мотузка, ланцюга все або багато чого-небудь, у багатьох місцях, усіх або багатьох. Якийсь чоловік.. щосили квапиться позв'язувати всіх коней за шиї (Іван Франко, VIII, 1952, 273);
//  Зібрати, ув'язати у вузол, пакунок усе або багато чого-небудь. Так-сяк дотяглася вона туди [до річки], пополоскала, позв'язувала [сорочки] і стала п'ястися на гору (Любов Яновська, I, 1959, 289).