ПОЗВІ́ШУВАТИ, уємо, уєте, док., перех. Звісити все або багато чого-небудь. Вулиці Києва пашіли від палючого серпневого сонця, каштани позвішували прив'яле листя і куняли (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 28); Оратори позвішували голови (Іван Франко, VII, 1951, 297).